Незважаючи на безцінність людського життя, ми часто діємо так, начебто є ще щось, що вважається ціннішим.
Тема самогубства завжди була актуальною, проте ставлення до неї змінювалося протягом епох, значно залежачи від релігійних, морально-етичних норм і традицій. Самі давні самогубства мали ритуальний характер, до них відносилися, наприклад, харакірі та саті (самоспалення індійських вдів). Вони часто сприймалися суспільством як почесні, а уникач їх вважався великою ганьбою. Однак з поширенням християнства ставлення до самогубства різко змінилося. У середньовіччі самогубців не ховали на кладовищах, а над їхніми трупами вчиняли наругу. Церква оголосила самогубство гріхом, адже згідно з християнською вірою, якщо Бог дарував життя, його не можна відкидати, треба прожити його до кінця.
Останнім часом священики стали більш терпимими до самогубців, звертаючи увагу на причини, які призвели людину до такого вчинку.
Життя людини в суспільстві включає в себе різноманітні взаємовідносини, що передбачають сукупність її поведінкових реакцій. Однією з них є суїцид або самогубство.
Далі — методика: Шкала Причини для життя
Інструкції: У багатьох людей хоча б раз в житті виникала думка про самогубство; у інших – ніколи. Замислювались ви про це чи ні, — нас цікавлять причини